Потреба у вирішенні трикутників раніше всього проявилася в астрономії; тому протягом довгого часу тригонометрії розвивалася і вивчалася як один з розділів астрономії.
Потреба у вирішенні трикутників раніше всього проявилася в астрономії; тому протягом довгого часу тригонометрії розвивалася і вивчалася як один з розділів астрономії.

Складені Гіппарх таблиці положень Сонця й Місяця дозволили предвычислять моменти настання затьмарень (з помилкою 1-2 год). Гиппарх вперше став використовувати в астрономії методи сферичної тригонометрії. Він підвищив точність спостережень, застосувавши для наведення на світило хрест ниток в угломерных інструментах — секстантах і квадрантах. Вчений склав величезний на ті часи каталог положень 850 зірок, розділивши їх по блиску на 6 ступенів (зоряних величин). Гиппарх ввів географічні координати — широту і довготу, і його можна вважати засновником математичної географії. (ок. 190 до н. е. — ок. 120 до н. е..)